Мій найулюбленіший фрагмент із "Сільмарілліона":
"Блукаючи влітку в лісах Нелдорету, він вечірньої пори при сході Місяця натрапив на доньку Тінґола та Меліан - Лутіен - коли вона танцювала на нев'янучих травах галявин поруч Есґалдуїну. Тоді всі спогади про біль покинули його й він піддався чарам; бо Лутіен була найпрекраснішою серед Дітей Ілуватара: вбрана в одіж кольору блакиті незатьмарених небес, але з сірими, мов зоряний вечір, очима; в накидці, вигаптуваний золотими квітками, але з темним, як тіні смеркання, волоссям. Як світло на листі дерев, як голос прозорих вод, як зорі понад імлою світу - такими були її пишнота і привабність; а на обличчі її сяяло світло.
Та Лутіен зникла з його очей; і Берен занімів, наче обплутаний чарами, і довго блукав лісами, шукаючи її, дикий та обережний, мов звір. У душі він звав її Тінувіель, що означає "Соловейко" - "донька сутінків" мовою Сірих ельфів, - бо не знав, як іще її кликати. І він бачив її віддалік, наче листя на осінніх вітрах чи як зорю понад пагорбом узимку, та кінцівки його тоді мовби сковував ланцюг.
І от настав досвітній час напередодні весни, Лутіен танцювала на зеленому пагорбі й зненацька почала співати. Палкою була її пісня і протинала серце, ніби пісня жайвора, який злітає ввись із брам ночі, розливаючи звуки поміж гаснучими зірками, бо угледів поза стінами світу сонце; так ото й пісня Лутіен розірвала пута зими, і заговорили замерзлі води, і квіти вигулькнули з холодної зими в тих місцях, де ступала її нога.
Тоді ж з Берена спало закляття мовчання, й він покликав її, називаючи Тінувіель; і ліси відлунили те ймення. А вона завмерла від подиву й уже не тікала, і Берен підійшов до неї. І щойно вона глянула на нього, то, волею судьби, покохала; проте, ледь зайнявся день, Лутіен вислизнула з його обіймів і зникла з-перед очей. А Берен упав, непритомний, долі, наче вбитий одночасно блаженством і горем; він провалився у сон, мов у безодню тіняви, а пробудився холодний, як камінь, і серце його було порожнє та покинуте. І, марячи, він навпомацки шукав шляху, немовби зненацька осліплений, котрий прагне руками вхопити зникоме світло. Так Берен почав сплачувати данину муки за суджену йому долю; і Лутіен також стала частиною тієї долі, й, невмируща, розділила з ним смертність, і, вільна, перейняла його кайдани, і зазнала тяжчої муки, ніж будь-хто інший із елдаліе."
Переклад Катерини Оніщук; Львів: Астролябія, 2008.
Також переклав субтитри до двох ранніх німих фільмів Альфреда Хічкока:
За останній рік-два я практично не дивився фільми російською навіть вдома. Якщо немає українською, то дивлюся англійською чи з титрами. Лише зрідка робив виключення. Тепер постараюся не дивитися зовсім.
У мене вже є в чорному списку один кінотеатр - "Київ". Два роки принципово туди не хожу, після того як мене обдурили, сказавши, що фільм буде українською. А він був москальською.
Поки що найбільше мені подобається "Жовтень", бо там на сайті пишуть якою мовою йде фільм, і досі все було чесно.
Своїми намаганнями всюди просувати москальську ця дегенератська влада може таки змусити інтелігенцію до двомовності. От тільки це буде україно-англійська двомовність.
Всі ці дії стимулюють мене лише до одного - повністю ізолювати себе від російської, і вчити нормальні західні мови, як от французьку. Жаль, що часу вільного мало.
Виключення у мене поки одне - для близьких друзів, які з вагом причин не можуть говорити українською (або взагалі її не знають, або знають погано).
Цікаво, до чого приведе ініціатива Гуртому збирати гроші на озвучення самотужки. Якщо це працюватиме, озвучення буде непогане, і пропонуватимуться цікаві мені фільми, то може й свою копійчину кину. Якщо український прокат прикриють, то точно - можна буде віддавати туди гроші, які раніше йшли на відвідування кінотеатрів.
Подивився "Хранитель часу" ("Hugo"). Чудовий фільм. Напевне що найкращий фільм Мартіна Скорсезе, який я дивився. Зовсім не очікував. Я знав, що фільм, який видавася у рекламній компанії за дитячий, насправді таким не був. Однак очікував якоїсь фантастики чи чогось жорстокого у дусі Скорсезе. А тут виявився чудовий фільм про кінематограф. Скорсезе взагалі мені більше подобався як кінокритик - його "Історія американського кіно" один із кращих бачених мною документальних фільмів про історію кіно. Тут же це поєдналося. Дуже тонка і лірична історія про мистецтво, як про кіно, так і про книги, і про механізми. Милі й чарівні образи персонажів. Не зовсім розумію, чому фільм вважається недитячим - саме таке і треба показувати дітям, а не якихось тупих "Шреків" чи "Полярних експресів". Добрий і водночас життєвий.
Вразили декорації. Місто просто неймовірне, книжковий магазин (чи то бібліотека), всі ті ходи усередині часових механізмів. Мені здавалося, що "Місто Загублених Дітей" у плані декорацій ніхто не переплюне - однак цей фільм принаймні наблизився.
Лише одна знайома порадила мені цей фільм і то, попередивши, що всім її друзям, крім неї, він не сподобався. Власне, треба їй дякувати, що я його подивився. Бо ні трейлер, ні рецензії, ні режисер мене не зацікавили.
*
Усе не дійдуть руки написати про інші фільми, які я повідкривав за січень-лютий... Найбільше відкриття - це безперечно Віктор Ерісе. Також Джим Джармуш. Із прокатних - "Єва", "Піна" і "Артист".
Принцеса Великої Британії, майбутня королева Мері І Тюдор, більш відома як "Кривава Мері", була донькою Генріха VIII і Катерини Араґонської. Детальніше у вікіпедії. Відверо кажучи, коли відбирав і робив копію я не знав, що то за Мері, бо там просто було підписано "The Lady Mary, Princesse of Great Brittaine".
Оригінал тут. На оригінал вийшло не схоже, але робити було цікаво.
Аж прикро стало, коли щойно знайшов у вікіпедії скан у великому розрішенні - я робив копію з дуже неякісної картинки, там навіть не видно було як в оригіналі кладуться штрихи.
Т.Ш. 1843
- Music:Кому вниз – Розрита могила
Як дійдуть руки, то оформлю це все належним чином і викладу на сайті з посиланням на записані враження (які я писав десь із середини 2007). А ось поки ТОП-10 моєї найулюбленішої анімації:
- Дитя припливу (L'enfant de la haute mer), 1985, 7 хв., реж. Патрік Деньо
- Шепіт серця (Mimi wo Sumaseba, Японія, 1995, режисер Кондо Йосіфумі, сценарист Міядзакі Хаяо, студія Гіблі)
- Вона та її кіт (Kanojo to Kanojo no neko, Японія, 1999, к/м аніме, мелодрама, реж. і сценарист Сінкай Макото)
- 5 сантиметрів за секунду (5 Centimeters per Second, Японія, 2007, аніме, мелодрама, режисер і сценарист Сінкай Макото)
- Мова води (Mizu no Kotoba, Японія, 2002, 9 хв., аніме, притча, фантастика, мелодрама, реж. Йосіура Ясухіро)
- Зоряний Герб: Народження (Seikai no Dansho - Tanjyou, Японія, 2000, 25 хв., фантастика, романтика, реж. Набесіма Осаму)
- Щоденник мандрівника (Aru Tabibito no Nikki, Японія, 2003, 6 еп. по 3 хв., аніме-серіал, притча, артхаус, реж. Като Куніо)
- Кікумана (Kikumana, Японія, 2001, к/м аніме, 2 хв., фантастика, реж. Йосіура Ясухіро)
- Моя любов (Моя любовь, Росія, 2006, 26 хв., анімація, романтика, драма, реж. Олександр Петров)
- Відьомська служба доставки (Японія, 1989, аніме, реж. Хайяо Міядзакі)
Вчора однокурсниця намалювала десь за годину, поки я видряпував офорт.
- Рейтинг фільмів 2011 (63 фільми)
- Рейтинг анімації 2011 (11 фільмів)
Насправді мені дуже складно переключатися між писанням і малюванням - я помітив, що я практично не можу в один день і писати щось творче, і малювати. Для мене це занадто різні види творчості, що задіюють якісь зовсім різні частини мозку. Мабуть тому я планую після поділу на спеціалізації (після 2-го курсу) іти на вільну графіку, а не на книжкову. Аби література і образотворче мистецтво мали у моєму житті кожне свою власну кімнату, а не товклися в одному місці, заважаючи один одному. В Академії я зрозумів, що засоби виразності у образотворчому мистецтві зовсім інші, ніж в літературі - у картинах "літературність" і сюжет часто дуже шкодять, зменшують можливості виразності й естетичного впливу. Вони допустимі, фактично, тільки в ілюстраціях.
Власне, я вже зараз бачу серед своїх одногрупників дійсно талановитих, чиї роботи мене захоплюють. Серед старшокурсників таких ще більше, як і вищий рівень їхніх робіт. Фактично, треба просто писати і шукати гроші, якими платити їм за роботу)
У принципі, доживши до тридцяти років, я вже більш-менш визначився із своїми життєвими пріорітетами і тим, чим я буду займатися надалі. Це однозначно творчість. Щодо виду ще можуть бути сумніви, однак літературу я точно не кину, можливо паралельно додасться графіка, живопис чи якісь синкретичні види. І в мене вже достатньо і рішучості, і впевнесті у собі, аби цим таки займатися. Хоча поспішати я не збираюся, спершу треба багато що вивчити.
Остаточно я це зрозумів протягом останніх місяців - я готовий кинути повністю готову дисертацію, яка пройшла кафедральний передзахист (досить жорсткий) і погоджене редагування, якщо вона заважатиме моєму навчанню в Академії. Останні півроку я займаюся виключно паперовою бюрократичною тяганиною, яка вже забрала часу не менше ніж написання третини, а то й половини дисертації. І коли від мене керівник вимагає знову кудись йти і щось оформлювати (а заняття в Академії з 9 до 19), то я не поспішаю це робити. Це вже призвело до необхідності повторного передзахисту, бо я не встиг підписати деякі документи "у встановлений термін". У середу був змушений пропустити контрольну з пластанатомії, аби подати всі зібрані документи на вчену раду, витратив увесь день, але вченого секретаря, так і не спіймав. Це мене так розлютило (пластанатомія - один із найважчих предметів, минулого семестру у мене з ним були проблеми), що сьогодні я не повіз їх, хоч заняття в Академії відмінили через морози.
Таким чином теперішні пріоритети: 1) навчання в Академії; 2) робота (виключно заради грошей, які потрібні на навчання і життя); 3) близькі люди і друзі (для психологічного комфорту, джерело натхнення і т.п.). Все інше лише за умови незаважання цим трьом пунктам. У цьому семестрі я вже набрався сміливості, аби малювати не те, що задають, а те що хочу (більш-менш у рамках завдань, звичайно), тому в цьому плані творчість реалізується. З літературою складніше, бо часу немає навіть просто писати, не те, що вивчати якісь посібники з creative writing. Але все ж трохи пишу.
Похвалюся роботами деяких моїх одногрупниць. Однозначно, як будуть гроші, проситиму колись їх проілюструвати щось з моєї писанини. Тут переважно їхні академічні роботи, але я бачив іще кращі за ці, просто фоток немає.
Влада Рєпіна:
Галя Легка:
Леся Смірнова:
Кодекс України про адміністративні правопорушенняСтаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях
Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом,
а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради, - тягне за собою попередження або накладення штрафу
від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого
частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано
адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді
Розпивання пива (крім безалкогольного),
алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у
закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх
видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного
сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім
підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких
продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив
дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява
в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність
і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу
від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року
після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою,
яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання
пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв
у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, - тягнуть за собою накладення штрафу від шести до восьми
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на
строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк
від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів
заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.Закон від 19.12.1995 № 481/95-ВРПро державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Стаття 15-2. Обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів
Забороняється споживання пива (крім безалкогольного),
алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових: 1) у закладах охорони здоров'я, крім споживання столових
вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях; 2) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 3) у громадському транспорті (включаючи
транспорт міжнародного сполучення), на зупинках транспорту,
у підземних переходах; 4) у закладах культури; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива
у пластиковій тарі); 6) у ліфтах і таксофонах; 7) на дитячих майданчиках; 8) на спортивних майданчиках; 9) у приміщеннях органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, інших державних установ. Забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи
транспорт міжнародного сполучення). Забороняється, крім спеціально відведених для цього
місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Ну і Табачник порадував своїм учорашнім наказом:НАКАЗ
м. Київ
08.02.2012
Про заборону продажу
та вживання алкогольних
напоїв, тютюнових виробів
у навчальних закладах
З метою неухильного виконання керівниками навчальних закладів І-ІV рівня акредитації статей 152, 153 і 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статей 178 і 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливому впливу» та створення належних умов для забезпечення навчального процесу
НАКАЗУЮ:
- Керівникам навчальних закладів І-ІV рівня акредитації вжити заходів щодо:
1.1. Категоричної заборони продажу та вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчального закладу.
1.2. Ініціювання дострокового розірвання договорів оренди (у разі їх наявності) з суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами у заборонених законодавством місцях.
1.3. Забезпечення проведення відповідної роз’яснювальної роботи стосовно норм законодавства серед учнів, курсантів, студентів та у педагогічних колективах, зокрема в частині відповідальності за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв.
1.4. Притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у разі виявлення порушень законодавства щодо продажу та вживання алкогольних і тютюнових виробів.
2. Департаменту роботи з персоналом та керівними кадрами (Некрасса І.А.) попередити керівників навчальних закладів про персональну відповідальність за невиконання норм цього наказу.
3. Голові комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (Куліков П.М.) не допускати надання згоди на укладення договорів оренди із суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють продаж алкогольних та тютюнових виробів у навчальних закладах та на їх територіях.
4. Департаментам вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), професійно-технічної освіти (Супрун В.В.), Державній інспекції навчальних закладів України (Гончаренко М.Ф.) при здійсненні виїзних перевірок забезпечити перевірку стану виконання цього наказу.
5. Контроль за виконанням покласти на заступника Міністра - керівника апарату Кулікова П.М.
МіністрЗнадобилося кілька годин споглядання і малювання екорше Гудона, аби повернути душевну рівновагу :) Афродіта зробила б це хвилин за 15, але її нам в майстерню не дали.
Я не люблю Вендерса. Я не люблю танець як мистецтво. Власне, я не бачу там мистецтва. Не бачив до.
Це щось неймовірне. І нехай якісь тітоньки позаду шепочуть: "фу, які вони гидкі", "це що таке? це фільм про балет?", якийсь хлопець попереду корчиться зі сміху, але ти розумієш. Навіть не розумієш інтелектуально, все таки я поняття не маю про мову танцю, але відчуваєш інтуїтивно й емоційно. А чого варта пластика, лінії, ритми... Я був би щасливий, якби міг створювати таку тілесну пластику, малюючи композиції. І як багато там передається, значно більше, ніж можна було сказати словами. Навіть те, що словами сказати не можна. Там показано все. Всі вічні теми мистецтва, увесь діапазон почуттів, життя самої Піни.
І це не фільм Вендерса. Як на мене, то він виконав суто технічну роль. Просто дав зазирнути у світ, створений Піною Бауш.
Я б не сказав, що фільм мені неймовірно сподобався. Це не фільм, зрештою. Його не можна порівняти з художніми картинами. Але він точно вразив. Несподівано. Можна лише уявляти, як це вживу. На "Кафе Мюллер" я би точно сходив... Музика чудова. Особливо Джун Міяке.
- Рапунцель (Tangled, 2010, мульт) 11 із 12
- Міст мистецтв (Le pont des Arts, 2004, реж. Ежен Грін, драма), 10 з 12
- Валері і тиждень чудес (Valerie a týden divu, 1970, реж. Яроміл Іреш, фантасмагорія), 7 з 12
- Таємниця Антуана Ватто (Ce que mes yeux ont vu, 2007, детектив), 9 з 12
- Диявол у блакитному платті (Devil in a Blue Dress, 1995, нео-нуар), 9 з 12
- Дівчина з перлиною (Girl with a Pearl Earring, 2003, мелодрама), 10 з 12
- Субмарина (Submarine, 2010, мелодрама), 8 з 12
- Північ у Парижі (Midnight in Paris, 2011, реж. Вуді Аллен, комедія), 11 з 12
- Таємниця абатства Келлс (The Secret of Kells, 2009, мульт), 10 з 12
- Зламані квіти (Broken Flowers, 2005, реж. Джим Джармуш, мелодрама), 9 з 12
- Лугові пси (Lawn Dogs, 1997, реж. Джон Дайган, драма), 10 з 12
- Неділі у Віль д'Евре (Les dimanches de Ville d'Avray, 1962, реж. Серж Бургиньон, драма), 10 з 12
(перевод с поросячей латыни и примечания Г.А. Осеньева)
Письмо 1
Кандидат богословия П.К. Худоцветов Его Преподобию иерею Илие Коршунову, со присовокуплением всех прочих титулов, подобающих его священному сану, желает здравствовать
Отче святый, да будет Вам ведомо, что пребываю я по-прежнему в Московских духовных школах, где имею надежду под руководством доктора нашего Алексея Ивановича Петрова соделаться истинным патрологом и в некотором роде историком догматов. Весьма скорблю я, видя, как известные всем нечестивцы и тайные жидовины Эльбин, Павлик и Аполлонов прилюдно хулят Митрофана Андреева, мужа младого летами, но уже превзошедшего все богословские науки. Эльбин уговорил каких-то прохвостов, называющих себя Седовым и Весниным (весьма странные псевдонимы для духовных лиц!), состряпать гнусный пасквиль на многоученый труд оного Андреева, имеющий надписание "Церковное право и его"*. Пасквиль свой они нарекли "рецензией". Говорю - "они", но достойно вероятия, что Седов и Веснин - один и тот же человек, и не кто иной, как диакон Владимир Павлик. Не могли бы Вы, честный отче, разузнать получше об этом? Потом еще Аполлонов, который много лет упражнялся в языческом пустословии и ничего не смыслит в нашей церковной науке, написал другую "рецензию" на тот же труд. И выходит по ихним рецензиям, что ученейшее творение Андреева яйца выеденного не стоит. Посему не малым утешением было для меня узнать от Вас, что у Андреева готова новая книга, именуемая "Защита Митрофана Андреева против заказных"**, и что книга сия имеет свыше 250 страниц текста и вся исполнена тончайших доводов. Но говорят, что "Защита" издана будет в некоем тайном месте и тиражом зело скромным, дабы не попала она в руки богохульника Эльбина и его товарищей, помянутых выше. Не откажите же, Ваше преподобие, прислать мне экземпляр оной "Защиты", как только выйдет она в свет. А что Эльбин есть богохульник, видно из многих его изречений. Ибо он сказал, что Московская Духовная Академия - матерь всепагубных глупствований, каковые, там порожденные, приумножились в различных семинариях. И поносил заслуженных профессоров наших за все ихние дела. И еще сказал он, что паламизм вовсе не принят Церковью. Впрочем о еретических и богохульных словесах Эльбина отпишу Вам подробнее в особом письме, если сподобит меня Господь. Прошу, отче, Ваших святых молитв. Писано в обители преподобного Сергия.
* Название, как это обычно у "церковных людей", оборвано в самом неподходящем месте. Полное заглавие "труда" М. Андреева: "Церковное право и его кодификация в период раннего средневековья".
** Полное заглавие книги: "Защита Митрофана Андреева против заказных и преступных рецензий Седова, Веснина и Аполлонова".
автор:
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
henry_osenyevЯ вже давно не вважаю, що критика різних внутрішньоцерковних приколів може чимось зашкодити Церкві у справжньому сенсі слова. Швидше навіть навпаки.
